Методика викладання правознавства в школі як педагогічна навчальна дисципліна та практика роботи вчителя. Предмет «Методики викладання правознавства в школі» як педагогічної науки

Щоб успішно навчати дітей правознавству в школі, майбутньо му вчителю треба вміти: по-перше, визначати зміст навчання; по-друге, мати матеріали для роботи з учнями; по-третє, розробити методи та прийоми викладання предмета. Зміст навчання дітей правознавству визначають програми право вих курсів. У них подано перелік того, чому слід навчати учнів, і якого результату треба досягти. Учитель правознавства на цей ас пект мусить звернути особливу увагу. Він повинен навчати тому, що вимагає програма предмета. Прослухавши весь курс, учні повин ні вміти орієнтуватися в системі законодавства, користуватися дже релами права під керівництвом учителя, аналізувати зміст право вих документів; володіти елементарною правовою термінологією; зв'язано й логічно викладати матеріал із правових проблем; вико ристовувати правову літературу, складати тези, конспекти, готу вати короткі доповіді та виступати з ними, рецензувати, доповнювати інших учнів; брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати свою думку, робити висновки; застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя, керуватися у своїй поведінці вимогами моральних та правових норм. Наповнення змісту навчання конкретними навчальними мате ріалами представлено в підручниках з правознавства, правових дже релах, хрестоматії, посібниках. Рекомендації і вказівки щодо того, як працювати на уроках пра вознавства з різноманітними правовими джерелами, навчально-методичною літературою, які методи та прийоми раціонально вико ристовувати в навчальному процесі для досягнення освітньої і виховної мети, викладаються у цьому навчальному посібнику та ін ших посібниках для вчителів. Саме усе це, а саме зміст навчання, втілення його у підручниках і форми організації навчального процесу з курсу правознавства до сліджує навчальна дисципліна «Методика викладання правознав ства в школі». Слід зазначити, що навчальну дисципліну «Методика викла дання правознавства в школі» насамперед треба розглядати як педа гогічну дисципліну, оскільки предметом її дослідження є процес оволодіння правовими знаннями в умовах навчання дітей у школі. Це означає, що в центрі її уваги лежить навчання (процес оволодін ня), яке разом із вихованням становить зміст педагогіки. Але ос кільки йдеться про процес оволодіння правовими знаннями, то нав чальна дисципліна «Методика викладання правознавства в школі», будучи педагогічною наукою, розробляє теорію викладання саме пра вознавства (тобто процес навчання правознавству). Теорія викладання правознавства формується на основі дослід ження закономірностей навчального процесу, його місця у навчанні дітей, застосування організаційних форм (методів, прийомів) у вик ладанні. Узагальнені дані про способи навчання дітей правознав ству становлять теоретичну базу методики. Ґрунтуючись на тео ретичних засадах, навчальна дисципліна «Методика викладання правознавства в школі» висуває вимоги до того, чим повинен керу ватися вчитель правознавства, що йому брати з методичного ар сеналу для практичного здійснення пізнавальної діяльності учнів і досягнення виховної мети навчання. Саме тому ми можемо констатувати, що навчальна дисципліна «Методика викладання правознавства в школі» складається із двох частин. Перша частина - теоретична - встановлює місце і завдання викладання правознавства в школі, формулює наукові основи ме тодики, розглядає еволюцію виникнення і розвитку правових ме тодів навчання, визначає структуру і форми організації навчального процесу зі шкільного курсу правознавства за відповідною програмою, опрацьовує наукові вимоги до підручників і навчальних посіб ників зі шкільного курсу правознавства. Друга частина навчальної дисципліни «Методика викладання правознавства в школі» - практична, і саме вона пропонує конкрет ні методи, прийоми навчання правознавству і розкриває «механіку» впровадження їх у життя школи, тобто становить «технологію» вчи тельської праці. Зазначимо, що обидві ці частини складають єдине ціле, вони невід'ємні одна від одної. Теоретичні засади методики і конкретні способи викладання формуються у шкільній практиці. На ній же вони перевіряються й апробуються, тобто схвалюються. Методика спирається на виві рений досвід, бере на озброєння позитивне, враховує і негативне, адже воно теж повчальне. Зрозуміло, методика залучає до свого арсе налу лише найдоцільніші методи і прийоми навчання, за потреби вносячи корективи в свою теорію. Отже, таким чином, «Методика викладання правознавства в школі» - це педагогічна наука, що визначає теоретичні засади нав чання правознавству учнів загальноосвітньої школи І-ІП ступенів і рекомендує вчителям найефективніші методи і прийоми вдоскона лення навчання правознавству школярів, формує в учнів наукове уявлення про право. У формуванні наукової бази предмета «Методика викладання правознавства в школі» беруть участь не тільки науковці. Активними дослідниками незвіданих стежин, дієвими помічниками вчених у пе ревірці нових ідей виступають учителі, їхня навчальна робота. Щоб успішно навчати дітей правознавству в школі, майбутньо му вчителю треба вміти: по-перше, визначати зміст навчання; по-друге, мати матеріали для роботи з учнями; по-третє, розробити методи та прийоми викладання предмета. Зміст навчання дітей правознавству визначають програми право вих курсів. У них подано перелік того, чому слід навчати учнів, і якого результату треба досягти. Учитель правознавства на цей ас пект мусить звернути особливу увагу. Він повинен навчати тому, що вимагає програма предмета. Прослухавши весь курс, учні повин ні вміти орієнтуватися в системі законодавства, користуватися дже релами права під керівництвом учителя, аналізувати зміст право вих документів; володіти елементарною правовою термінологією; зв'язано й логічно викладати матеріал із правових проблем; вико ристовувати правову літературу, складати тези, конспекти, готу вати короткі доповіді та виступати з ними, рецензувати, доповнювати інших учнів; брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати свою думку, робити висновки; застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя, керуватися у своїй поведінці вимогами моральних та правових норм. Наповнення змісту навчання конкретними навчальними мате ріалами представлено в підручниках з правознавства, правових дже релах, хрестоматії, посібниках. Рекомендації і вказівки щодо того, як працювати на уроках пра вознавства з різноманітними правовими джерелами, навчально-методичною літературою, які методи та прийоми раціонально вико ристовувати в навчальному процесі для досягнення освітньої і виховної мети, викладаються у цьому навчальному посібнику та ін ших посібниках для вчителів. Саме усе це, а саме зміст навчання, втілення його у підручниках і форми організації навчального процесу з курсу правознавства до сліджує навчальна дисципліна «Методика викладання правознав ства в школі». Слід зазначити, що навчальну дисципліну «Методика викла дання правознавства в школі» насамперед треба розглядати як педа гогічну дисципліну, оскільки предметом її дослідження є процес оволодіння правовими знаннями в умовах навчання дітей у школі. Це означає, що в центрі її уваги лежить навчання (процес оволодін ня), яке разом із вихованням становить зміст педагогіки. Але ос кільки йдеться про процес оволодіння правовими знаннями, то нав чальна дисципліна «Методика викладання правознавства в школі», будучи педагогічною наукою, розробляє теорію викладання саме пра вознавства (тобто процес навчання правознавству). Теорія викладання правознавства формується на основі дослід ження закономірностей навчального процесу, його місця у навчанні дітей, застосування організаційних форм (методів, прийомів) у вик ладанні. Узагальнені дані про способи навчання дітей правознав ству становлять теоретичну базу методики. Ґрунтуючись на тео ретичних засадах, навчальна дисципліна «Методика викладання правознавства в школі» висуває вимоги до того, чим повинен керу ватися вчитель правознавства, що йому брати з методичного ар сеналу для практичного здійснення пізнавальної діяльності учнів і досягнення виховної мети навчання. Саме тому ми можемо констатувати, що навчальна дисципліна «Методика викладання правознавства в школі» складається із двох частин. Перша частина - теоретична - встановлює місце і завдання викладання правознавства в школі, формулює наукові основи ме тодики, розглядає еволюцію виникнення і розвитку правових ме тодів навчання, визначає структуру і форми організації навчального процесу зі шкільного курсу правознавства за відповідною програмою, опрацьовує наукові вимоги до підручників і навчальних посіб ників зі шкільного курсу правознавства. Друга частина навчальної дисципліни «Методика викладання правознавства в школі» - практична, і саме вона пропонує конкрет ні методи, прийоми навчання правознавству і розкриває «механіку» впровадження їх у життя школи, тобто становить «технологію» вчи тельської праці. Зазначимо, що обидві ці частини складають єдине ціле, вони невід'ємні одна від одної. Теоретичні засади методики і конкретні способи викладання формуються у шкільній практиці. На ній же вони перевіряються й апробуються, тобто схвалюються. Методика спирається на виві рений досвід, бере на озброєння позитивне, враховує і негативне, адже воно теж повчальне. Зрозуміло, методика залучає до свого арсе налу лише найдоцільніші методи і прийоми навчання, за потреби вносячи корективи в свою теорію. Отже, таким чином, «Методика викладання правознавства в школі» - це педагогічна наука, що визначає теоретичні засади нав чання правознавству учнів загальноосвітньої школи І-ІП ступенів і рекомендує вчителям найефективніші методи і прийоми вдоскона лення навчання правознавству школярів, формує в учнів наукове уявлення про право. У формуванні наукової бази предмета «Методика викладання правознавства в школі» беруть участь не тільки науковці. Активними дослідниками незвіданих стежин, дієвими помічниками вчених у пе ревірці нових ідей виступають учителі, їхня навчальна робота.