Підготовка конкурентноспроможної особистості шляхом використання інформаційно-комп'ютерних технологій на уроках суспільствознавчого циклу

Підготовка конкурентноспроможної особистості шляхом використання інформаційно-комп'ютерних технологій на уроках суспільствознавчого циклу Актуальність дослідження зумовлена тим ,що бурхливий розвиток програмно-технічних засобів створення, збереження й обробки інформації у світі дедалі швидше змінює орієнтації сучасного суспільства. Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає і галузь освіти. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного викладача на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс. Законами України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про освіту», Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ столітті та іншими офіційними документами передбачається забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання. Інформаційна ера характеризується виникненням нових систем телекомунікаційних технологій та освіти. Освіта трансформується з соціального інституту в самостійну систему, яка визначально впливає на сферу праці та економіки і є стратегічним ресурсом держави. Досвід країн, що впевнено застосовують інформаційно-комунікацій технології, свідчить: «Вивчення історії може допомогти розвитку умінь критично мислити, які необхідні для ефективного використання ІКТ. Спільними зусиллями історія і ІКТ здатні допомогти формуванню поінформованих громадян і критично мислячих читачів, які можуть перетворювати інформацію на знання. Роль Інтернету в цьому особливо значна, оскільки його використання дозволяє збільшити кількість джерел інформації і уникнути довіри тільки одному джерелу. Інтернет також сприяє тому, щоб учні опановували вміння зіставляти різні інтерпретації фактів, критично оцінювали їх і не перетворювалися на об'єкти маніпуляцій». На території України розробка комп'ютерних технологій і засобів навчання розпочалася ще у 70-ті рр. минулого століття, але й до сьогодні вони не досить ефективно застосовуються у навчальному процесі через недостатню увагу до питань методики комп'ютерного навчання. Поява комп'ютерів не призводить до автоматичного підвищення результативності та ефективності навчального процесу. Застосування комп'ютера на уроці історії як засобу організації навчання передбачає розв'язання питання: як поєднати сучасні інформаційно-комунікаційні технології з традиційними для навчання історії засобами та методами навчання. Відсутність відповіді на це питання гальмує інтеграцію інформаційно-комунікаційних технологій навчання в історичну освіту. Попередниками цього дослідження у вітчизняній науці були такі вчені, як: В. Боголюбов, С. Жерлигіна, І. Захарова, М. Короткова, М. Студенікін, В. Тороп, А. Чернов та ін., однак їх роботи не мали комплексного характеру, а торкалися лише окремих питань застосування ІКТ в навчанні. Комплексно дослідив методику використання ІКТ у навчанні історії Д.Л. Десятов у праці «Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії»[10] З огляду на вищенаведене, дослідження використання ІКТ на уроках історії та правознавства є актуальним і доцільним. Мета дослідження полягає в тому, щоб висвітлити питання щодо повної характеристики використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії та правознавства в сучасній школі. Поставлена мета роботи обумовила необхідність розв’язання наступних завдань дослідження: - розкрити сутність інформаційно-комунікаційних технологій; - охарактеризувати роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі; - описати дидактичні особливості організації уроку історії та правознавства з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій; - розробити фрагмент уроку з правознавства з використанням ІКТ тощо. Об’єктом дослідження в роботі виступає методика викладання історії та правознавства в середній загальноосвітній школі. Предмет дослідження — засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті. Методи дослідження. При написанні роботи використовувались наступні методи дослідження: метод спостереження, монографічний, хронологічний і порівняльний. Структура дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, п’яти підрозділів, висновків, списку використаної літератури (18 найменувань). Загальний обсяг роботи — 30 сторінок. РОЗДІЛ 1. Інформаційно-комунікаційні технології як перспективний напрям підвищення ефективності уроку 1.1. Сутність інформаційно-комунікаційних технологій Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів технічних засобів збору, організації, збереження, обробки, передавання й подання інформації, що розширю знання людей розвивають їхні можливості з управління технічними й соціальними процесами. З появою персональних комп’ютерів з'явився термін нові інформаційні технології", під яким розуміють впровадження нових підходів до навчально-виховного процесу, що орієнтований на розвиток інтелектуально творчого потенціалу людини з метою підвищення його ефективності, завдяки застосуванню сучасних технічних засобів. Сучасні інформаційні технології характеризуються наявністю всесвітньо мережі Інтернет, такими сервісами, як електронна пошта, телекомунікації, що надають широкі можливості. Жива комунікація невід’ємна від інформаційних технологій, тому на сучасному етап розвитку технічних програмних засобів інформаційних технологій називають інформаційно-комунікаційними. Поняття "інформаційно-комунікаційні технології" (ІКТ) є не однозначним. Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів ресурсів, як використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією. Під цими технологіями мають на увазі комп'ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередач, а також телефонний зв'язок. Захарова розуміє під ІКТ "конкретний спосіб роботи зі інформацією: це сукупність знань про способи та засоби роботи з інформаційними ресурсами, спосіб та засоби збору, обробки та передавання інформації для набуття нових відомостей про об'єкт, що вивчаться". Зазвичай використовують типізацію засобів КТ за технічними ознаками - програмні та апаратні. В. Тірайнев до складу ІКТ відносить сукупність методів та програмно-технічних засобів, що об’єднані в технологічний ланцюг, який забезпечу збір, обробку, збереження та відображення інформації з метою зниження використання, а також для підвищення надійності й оперативності. Теоретичні засади інформаційно-комунікаційних технологій, основу яких становлять найважливіші поняття й закони інформатики (інформатика як наука, об'єкт та предмет інформатики; поняття інформації, властивостей та особливостей, до яких відносять цінність, повноту, актуальність, компактність, достовірність та логічність; різноманітна класифікація інформації; основні інформаційні процеси, типи інформаційних ресурсів, види інформацйної діяльності, принципи функціонування комп’ютерна техніки, алгоритми інформаційного моделювання, використання ІКТ). Методи ІКТ включають моделювання, системний аналіз, системне проектування, методи передач, збору, продукування, накопичення, збереження, обробки, передач та захисту інформації. Засоби ІКТ поділяють на: апаратні: персональний комп'ютер його основні складові, локальні та глобальні мережі, сучасне периферійне обладнання; програмні: системні, прикладні, інструментальні. У роботі ІКТ визначено як узагальнене поняття, яке описує різноманітні методи, способи та алгоритми збору, накопичення, обробки, подання й передавання інформації. Інформаційно-комунікаційні технології навчання мають давати відповіді на запитання: як організувати в комп'ютерному середовищ навчальний процес з урахуванням специфіки конкретно навчальної дисципліни, навчальних та практичних цілей, як засоби ІКТ використовувати, яким змістом їх наповнити, як контролювати їх якість. Це ціла низка запитань, на як неможливо відповісти, не проводячи спеціальних педагогічних пошуків та експериментів. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії та правознавства сприяє підвищенню його ефективності, всебічному і гармонійному розвитку особистості учнів, розкриттю їх талантів, суттєво впливає на зміст, форми, методи навчання. Вдало підібрані засоби забезпечують розвиток творчих здібностей, стимулюють пізнавальну активність, емоційну сферу та інтелектуальні почуття школярів. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому ІКТ мають великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення ефективності уроку. 1.2. Роль використання ІКТ в навчально-виховному процесі Інформаційно-комунікаційні технології пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформацією. Цей термін включає всі технології, що використовуються для роботи з інформаційними ресурсами. Загалом використання ІКТ в навчальному процесі виступає як комп'ютерно-орієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту і методики навчання, що представлені педагогічними програмними засобами, інформаційно орієнтованими методами навчання і комунікаційними мережами для розв'язання дидактичних завдань або їх фрагментів. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі. Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансляцію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально- виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого — інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо. На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі). Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань набагато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосовувати їх на практиці. Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання. Переваги використання ІКТ у процесі навчання історії: • ІКТ дозволяють представляти знання історичних фактів, подій, документів, коментарів та інтерпретацій у взаємозв'язку; • знання постають у певному контексті. Контекстом слугують не тільки коментарі, а й багато інших матеріалів (малюнки, звукові вставки, анімація, портрети тощо), які подають інформацію про історичні явища з різних боків. Створюється мережева структура інформації, з великою інформаційною насиченістю і додатковим смисловим потенціалом; • знання формуються завдяки залученню різних каналів сприйняття; • сприйняття, інтерпретація та засвоєння історичних знань за умов використання ІКТ відбувається не тільки когнітивним способом, але й споглядальним шляхом; • реконструкція історичних подій як найважливіший крок у формуванні історичної свідомості відбувається завдяки залученню віртуальної реконструкції, що стимулює інтелектуальну діяльність учнів. Таким чином, за допомогою ІКТ інтенсифікується інформаційна взаємодія між суб'єктами інформаційно-комунікативного середовища, результатом якої є формування більш ефективної моделі навчання. Використання ІКТ дозволяє організовувати урок історії таким чином, що взаємодія між суб'єктами процесу навчання стає невід'ємною рисою пізнавального процесу на уроці. ІКТ дозволяють розробляти і застосовувати принципово нові засоби інформаційної взаємодії між учнями. Ця взаємодія зорієнтована на виконання різноманітних видів самостійної діяльності з моделями предметно-історичного середовища (артефактів культури, реконструкцій історичних подій, явищ і процесів і т. п.), створеними за допомогою сучасних комп'ютерних засобів та представленими на екрані. Провідною метою застосування ІКТ на уроці історії є досягнення більш глибокого осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його «занурення» в досліджувану епоху. Це відбувається за рахунок використання карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, представлених в електронному варіанті. Проте комп'ютер ніколи не зможе повністю замінити вчителя. • По-перше, тільки вчитель може зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру; • по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмету, який вивчається; • по-третє, тільки педагог зможе відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання. Проте вчителю варто пам'ятати, що будь-який навчальний процес базується на використанні педагогічних технологій, тому ІКТ мають набути педагогічного змісту. Застосування ІКТ повинно оптимізувати енерговитрати педагогів, підвищити ефективність навчального процесу, розвантажити вчителя і допомогти йому зосередитися на індивідуальній і творчій роботі. Внаслідок використання ІКТ на уроці історії: • збільшується можливість використання наочних матеріалів на уроці; • підвищується ефективність праці на уроці і учня, і вчителя; • встановлюються міжпредметні зв'язки з основами інформатики та обчислювальної техніки; • стає можливою організація проектної діяльності учнів під керівництвом вчителя історії та інформатики, спрямована на створення електронних навчальних продуктів; • змінюються на краще стосунки вчителя з учнями, особливо з тими, хто цікавиться комп'ютерами: вони починають бачити в учителеві «споріднену душу»; • змінюється ставлення до комп'ютера: учні починають сприймати його як інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не як цікаву іграшку. Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності. 1.3 Дидактичні особливості організації уроку історії з використанням інформаційно-комунікаційних технологій Під час підготовки до уроку вчитель має визначитися: «Чи треба використовувати комп'ютер на цьому уроці? На якому саме етапі уроку використання комп'ютера буде найбільш доцільним?» Роботу учнів за комп'ютерами слід чергувати з іншими видами навчальної діяльності. Не є обов'язковим також використання комп'ютерів всіма учнями одночасно. Інколи достатньо одного комп'ютера і підключеного до нього мультимедійного проектора. Не завжди слід прагнути до того, щоб весь матеріал, який передбачено опрацювати на уроці, супроводжувався використанням ІКТ. Важливішим видається інтеграція інформаційно-комунікаційних технологій у вибрані етапи традиційного подання матеріалу, яка допомагає збагатити урок, показати паралельні рішення, здійснити узагальнення, стимулювати уяву учнів, виконати експеримент, прискорити процес навчання. Можливості використання ІКТ у навчальному процесі: 1. Використання мов програмування: за їх допомогою вчитель може скласти різні програмні продукти, які можна використовувати на різних етапах уроку. 2. Використання готових програмних продуктів (енциклопедій, програмно-педагогічних засобів тощо). 3. Використання стандартних програм пакету Microsoft Office, який включає в себе, крім відомого всім текстового процесора Word, ще й систему баз даних Access і електронні презентації PowerPoint. 4. Застосування різноманітних баз даних та Інтернет-сервісів, які удосконалюють та підвищують ефективність навчального процесу та дозволяють перевірити знання та уміння учнів. Зміст навчального предмету, можливості комп'ютерних програм, різний фаховий рівень підготовки вчителів у галузі інформаційно-комунікаційних технологій визначають методичні прийоми використання комп'ютера. Вирішальне значення також мають вікові особливості учнів. Досвід застосування комп'ютера у процесі навчання дозволяє сформулювати деякі загальні принципи, яких слід дотримуватися при плануванні та проведенні уроку історії з використанням ІКТ: 1. Адаптивності: використання комп'ютера потрібно пристосовувати до індивідуальних особливостей дитини. 2. Керованості: у будь-який момент вчитель повинен мати можливість скорегувати процес навчання. 3. Інтерактивності і діалогового характеру навчання. 4. Оптимального поєднання індивідуальної та групової роботи. 5. Підтримання стану психологічного комфорту учня при спілкуванні з комп'ютером. Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах навчального процесу: при поясненні (введенні) нового матеріалу, узагальненні, повторенні, перевірці та корекції знань, умінь, навичок школярів. При цьому комп'ютер як інструмент в руках вчителя може виконувати наступні функції: 1) джерела навчальної інформації; 2) наочного посібника; 3) тренажера; 4) засобу діагностики і контролю; 5) засобу підготовки та зберігання навчального матеріалу; 6) обчислювальної машини та програвача. Технологія взаємодії та поєднання зусиль вчителя та роботи учнів на комп'ютерах залежить від типу уроку. Наведемо приклад структури найбільш поширеного типу уроку — комбінованого. Структура комбінованого уроку з використанням комп'ютерів може бути наступною: 1. Звучить тема, яка буде розглядатись на уроці, але учнів попереджають про те, що для вивчення нової теми необхідно перевірити, як вони засвоїли попередній матеріал. Після цього частина учнів починає працювати за комп'ютером, а з рештою працює вчитель (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант). 2. Після оголошення теми, плану уроку та мотивації навчальної діяльності вчитель переходить до наступного етапу уроку — пояснення нового матеріалу. Кращі учні можуть вивчати новий матеріал за комп'ютером, а з рештою учнів працює вчитель. 3. Опрацювавши новий матеріал, учитель та учні переходять до нового етапу уроку — первинного осмислення вивченого матеріалу. Тут, знову ж таки, група учнів може працювати за комп'ютером самостійно, а з рештою класу може працювати вчитель. Учні, що знаходяться за комп'ютером, можуть виконувати завдання, складені за щойно опрацьованим матеріалом. У разі виникнення проблем учитель бачить, на що варто звернути увагу під час повторення даної теми на наступному уроці. Наприкінці заняття, вчитель підбиває підсумки, школярі отримують домашнє завдання. Щоб зробити комбінований урок в комп'ютерному класі більш ефективним, можна поділити учнів на три групи, які будуть по черзі працювати за комп'ютером. — на етапі перевірки знань, отриманих на попередньому уроці. У цю групу можуть входити учні з будь-яким рівнем навчальних досягнень. — на етапі вивчення нового матеріалу. У цю групу, як правило, входять учні з високим рівнем навчальних досягнень; — на етапі перевірки нових знань, отриманих на цьому уроці. Тут, як і в першій групі, можуть знаходитися учні з різними здібностями. Отже, використання ІКТ на уроках історії дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Проте ефективне впровадження в навчальний процес ІКТ не завжди забезпечується в межах традиційної класно-урочної системи організації навчальної діяльності, а тому може вимагати змін форм його організації. ВИСНОВКИ Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії та правознавства зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності. Завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається значно ефективніше розвинути і примножити природні здібності учнів і педагогів. Використання ІКТ у навчанні історії та правознавства зумовлює появу нових навчальних цілей та необхідність оновлення змісту історичної освіти. ІКТ дозволяють досягти високих результатів навчальної діяльності, забезпечити для кожного учня формування і розвиток власного освітнього шляху. Безмежність педагогічних можливостей для індивідуалізації і диференціації навчального процесу, його адаптації до індивідуальних особливостей учня пов'язана із застосуванням у цьому процесі додаткових інформаційних навчальних ресурсів, широкого спектру педагогічних методів і технологічних варіантів навчання, посиленням навчальних комунікацій, мультимедійних характеристик засобів навчання, розширенням простору інноваційної педагогічної діяльності. Використання ІКТ на уроках історії дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання знань учнів, збільшити кількість часу для надання допомоги учням. Проте ефективне впровадження в навчальний процес ІКТ не завжди забезпечується в межах традиційної класно-урочної системи організації навчальної діяльності, а тому може вимагати змін форм його організації. Отже, урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того вчителя, який зберігає людські пріоритети в навчанні та одночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних та дидактичних можливостей. Таким чином, інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Антонов В. А., Леонський В. Д. Інтерактивна дошка SMART та використання її в навчальному процесі // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2004. — № 8. — С. 22-26. 2. Беспалов П. В. Компьютерная компетентность в контексте личностно- ориентированного обучения // Педагогика. — 2003. — № 4. — С. 45-50. 3. Вагін О. О. Наочність у викладанні історії: рисунок крейдою на класній дошці під час викладання історії СРСР у старших класах / О. О. Вагін; [пер. з російського видання]. — К. : Рад. Школа, 1953. — 351с. 4. Гевал П.А. Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів.// Комп'ютер в школі та сім'ї. — 2000. — № 3. — С. 33-34. 5. Гриценчук О. Реалізація громадянської освіти засобами ІКТ у міжнародній практиці // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 3. — С.42-47. 6. Грицька Т. С. Етапи формування та види інформаційних компетентностей учнів // Компютер у школі та сімї. — 2010. — № 1. — С. 41-43. 7. Дементієвська Н. П, Морзе Н. В. Комп'ютерні технології для розвитку учнів та вчителів // Інформаційні технології і засоби навчання : зб. наук. праць / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука. — К. : Атака, 2005. — С. 76-95. 8. Дементієвська Н. П. Стратегії розвитку навичок критичного мислення в учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету. Режим доступу: http:// www.scribd.com/doc/33487253/ 9. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. — 2004. — № 2. — С. 3. 10. Десятов Д. Л. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні історії. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 111 [1] c. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство. Вип. 6 (90)). 11. Дишлєва С. Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі // Режим доступу: http://osvita.ua/school/technol/6804 12. Єфименко Т. М. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення історії та правознавства // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 7. — С. 31-36. 13. Жаріков В. З досвіду використання мультимедійних технологій на уроках історії // Історія України. — 2010. — № 9. — С. 13-15. 14. Intel. Навчання для майбутнього. Підручник з програми. 2004. Intel Corporation. 15. Ладиченко Т. Електронний педагогічний програмний засіб з історії — новий крок в оволодінні навчальним матеріалом // Історія в школах України. — 2005. — №4. — С. 35-39. 16. Методика навчання історії в школі // О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. — К. , 2005. — 328 с. 17. Мокрогуз О. П. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні історії / О. П. Мокрогуз // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. — Випуск 24 : Педагогічні науки / За заг. Ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти. — Миколаїв : МДУ, 2009. — С. 76-87. 18. Мокрогуз О. П. Мультимедійна презентація в системі засобів навчання // Компютер у школі та сімї. — 2009. — № 8. — С. 21-24.